В червні 2019 року завершився судовий процес між корпорацією Microsoft та ПАТ «Житомиргаз». В рамках цього процесу сторони встигли побувати у рамках кримінального провадження, а потім пройшли всі три інстанції у рамках господарського спору. В решті, IT-компанія все ж домоглася свого.

Бекграунд

Україна вже не один рік перебуває серед країн, де найчастіше порушуються авторські права (відповідно до The Special 301 Report що складає Офіс торгового представника США). Використання піратського програмного забезпечення вже давно увійшло у звичку у більшості українців. І навіть державні органи та підприємства не є виключеннями.

При цьому Україна займає 2-е місце в Східній Європі за кількістю розробників програмного забезпечення і 1-е місце в світі за кількістю розробників на 1 тис. жителів.

Офіс Microsoft відкрито в Україні у 2003 році. Кожного року американська компанія приймає участь у великій кількості судових справ щодо стягнення компенсації за використання неліцензійних продуктів Microsoft. Так, за даними BSA Global Software, 80% програмного забезпечення в Україні – піратське. Річні втрати правовласників експерти оцінили у $108 млн. За оцінками Microsoft, втрати корпорації через неліцензійний софт в Україні вже перевищили $2 млрд.

ПАТ «Житомиргаз» – підприємство, що займається розподіленням, транспортуванням та постачанням газу у більшості районів та міст обласного значення Житомирської області. На 100% належить Державному комітету нафтової та нафтопереробної промисловості.

Історія спору

Справи з порушення авторських прав в Україні, майже завжди, ініціюються правовласником. Для цього необхідно звернутися до правоохоронних органів з заявою про порушення авторських прав.

Після цього поліція відкриває кримінальне провадження, отримує ухвалу слідчого судді на проведення обшуку, проводить обшук під час якого вилучається комп’ютерна техніка та інше обладнання, що передається на експертизу.

У квітні 2014 року співробітниками поліції було проведено обшук у офісі Житомиргазу. В ході нього було виявлено комп’ютерну техніку, на якій відтворені копії програмного забезпечення від Microsoft, а також було досліджено інтерфейс вказаного програмного забезпечення.

Експерт з комп’ютерно-технічної експертизи встановив факт встановлення контрафактних примірників різних комп’ютерних програм корпорації Microsoft. На всіх 78 оглянутих комп’ютерах були відсутні сертифікати автентичності, які є основною ознакою ліцензійності відтвореної на комп’ютері копії програми. Крім того, свідки – працівники  Житомиргазу, – надали покази щодо факту використання неліцензійного програмного забезпечення.

Втім, у свій захист Житомиргаз надав документи на купівлю даних комп’ютерів у постачальника. Відповідно до них, техніка купувалася зі встановленим ліцензійним програмним забезпеченням.

У кінці 2014 року кримінальне провадження було закрито у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ст.176 Кримінального кодексу України «Порушення авторського права і суміжних прав».

Таким чином, жодного остаточного рішення (процесуального документа) в межах вказаного кримінального провадження не прийнято.

У квітні 2017 року, на межі спливу строку позовної давності, Microsoft ініціює позов до господарського суду, таким чином, перекваліфікувавши справу, намагаючись отримати компенсацію у рамках господарського процесу.

Заявлена сума компенсації за порушення авторського права корпорації «Майкрасофт» –  32 тис. грн. У якості доказів були передані матеріали по вже закритому кримінальному провадженню.

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», компенсація правовласнику за порушення авторських прав може складати від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат (від 41,7 тис. до 208,65 млн грн станом на сьогодні). 32 тис. грн. – це 10 розмірів мінімальних заробітних плат у 2017 році.

Згодом Microsoft збільшив свої позовні вимоги до 459939,83 грн – юристи Microsoft відштовхнулися від 72 мінімальних заробітних плати за кожен окремий факт порушення та помножили це на 2 (кількість порушень, а саме використання неліцензійних примірників програм Microsoft Windows 7 та Microsoft Office 2010).

Суд першої інстанції виніс рішення на користь ПАТ «Житомиргаз», не прийнявши як належні обставини встановлені в ході кримінального провадження.

Американська компанія подала апеляцію, яку теж програла.

Вже у 2018 році Касаційний господарський суд передає справу на повторне слухання до суду першої інстанції, вирішивши, що суди не оцінили в сукупності подані позивачем докази та не встановили обставин використання відповідачем на комп’ютерах примірників комп’ютерних програм.

Під час повторного розгляду справи у суді першої інстанції, юристи Microsoft збільшили суму позовних вимог до 521 220 грн (10 розмірів мінімальних заробітних плат, що вже зросла до 3 723 грн, та помножили це на 14 – кількість самостійних фактів порушення). За думкою Microsoft, протокол обшуку від 2014 року дозволяє достеменно підтвердити саме 14 фактів порушення авторських прав.

Господарський суд першої інстанції знов прийняв сторону ПАТ «Житомиргаз», вже прийнявши до уваги протоколи обшуку проте вказавши на те, що у протоколі вказано про припущення, а не достеменне визначення факту контрафактності програмного забезпечення.

Апеляційний суд вирішив задовольнити позов IT-компанії частково.

Суд визнав факт порушення авторських прав, підкресливши, що в справах про порушення авторських прав дії презумпція винуватості – саме на відповідача лягає тягар доведення факту законності використання об’єктів авторських прав.

Так, поліцією просто була зафіксована інформація та оперативні дані щодо ознак контрафактності, а ось обов’язок доказування та підтвердження саме відповідними доказами щодо використання чи невикористання таких комп’ютерних програм покладається на відповідача. І відповідач не надав належні докази щодо використання ліцензійних програм, а саме сертифікати автентичності.

Таким чином, продовживши розгляд справи у рамках господарського процесу, Microsoft зумів змінити дію презумпції невинуватості, що діє у кримінальному процесі, на презумпцію винуватості стосовно порушення авторських прав. І так як юристи ПАТ «Житомиргаз» не оскаржували дійсність протоколу та фактів наведених у них, вже відповідач опинився у ситуації необхідності доводити факт належного використання софту.

Рахунки – фактури та видаткові накладні, які надав відповідач як доказ купівлі комп’ютерів, можуть слугувати лише доказом купівлі матеріального об’єкту, а не об’єкту інтелектуальної власності. Суд підкреслив, що користувачі програмного забезпечення мають зберігати договори купівлі-продажу продуктів, бланки-замовлення, накладні та документи, які підтверджують оплату придбаних програмних продуктів, а не комп’ютерів.

Проте, встановивши факт «піратського» софту, апеляційний суд змінив розмір компенсації – за основу судді взяли розмір прожиткового мінімуму (1 762 грн) а не мінімальну зарплатню (3 723 грн). Після перерахунку сума компенсації зменшилася з 521 220 до 246 680 грн. Додатково відповідач винен Microsoft 19 367 грн судових сборів.

Касаційний суд підтвердив висновки апеляційного суду.

Висновки

Позиція Верховного суду надає власникам комп’ютерних програм додаткові можливості захисту – навіть якщо у рамках кримінального провадження власник не зміг довести факт неліцензійного використання свого софту і не було винесено вирок суду за кримінальною справою, наявні докази можна використовувати у рамках господарської справи.

1. Факт легальної купівлі комп’ютерної техніки не є автоматичним підтвердженням легальності встановленого програмного забезпечення.

2. Обов’язок доведення легальності встановленого софту лежить на користувачі (відповідачі).

3. Факти, встановлені в рамках кримінального провадження, можуть використовуватися як доказова база у рамках розгляду господарського спору.

Враховуючи, що після початку повторного слухання справи, на її розгляд у трьох інстанціях пішло менше року – справа того вартує для позивача. А після початку роботи в Україні спеціалізованого IP-суду, очікую, що такі справи будуть займати значно менше часу.

Іван Нікітченко, CEO Crane IP Law Firm