Однією зі сфер, яку безпосередньо торкнулась пандемія Sarc-Covid-19 стала галузь освіти, якій за лічені тижні довелось перейти з офлайну в онлайн.
Ще до пандемії технології в освіті, які ще також називають EdTech (від англійського Educational technology), швидко зростали. З ринку об’ємом 107 мільярдів доларів в 2015 році, очікується, що галузь до 2025 року збільшиться втричі і досягне 350 мільярдів, оскільки все більше людей шукають навчальні ресурси в Інтернеті.
Варто відзначити, що відповідно до Закону України «Про освіту», освітня діяльність – це діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті. Освіта може бути, відповідно до Закону «Про освіту», інституційною (очною (денною, вечірньою), заочною, дистанційною, мережевою); індивідуальною (екстернатною, сімейною (домашною), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальною.
Дистанційна форма здобуття освіти – це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Положення про дистанційне навчання затверджене наказом МОН України від 25.04.2013 р. №466, визначає, що під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Положення про дистанційне навчання поширюється загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ); професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ); вищих навчальних закладах (ВНЗ); закладах післядипломної освіти або структурних підрозділах вищих навчальних закладів, наукових і освітньо-наукових установ, що здійснюють післядипломну освіту.
Але EdTech – це не тільки онлайн-навчання, а й нові технології в освіті для підвищення її якості.
Види EdTech проектів, якими користуються в Україні:
- Надання безоплатного та/або платного доступу до відео-лекцій, повноцінних курсів на визначену тему або спеціалізацію онлайн на освітніх маркетплейсах (Coursera, Prometheus, edX);
- посередницькі послуги між надавачем освітніх послуг та споживачем для оптимізації обміну даними та комунікації (Zoom, Google Classroom, EdPro).
В той же час, до існуючих моделей EdTech у світі зараз постає питання залучення нових технологічних інструментів в надання освіти:
- AR (доповнена реальність) та VR (віртуальна реальність), для створення навчальних програм з зануренням у складні теми та з можливістю практичного досвіду. Наприклад, самостійне виконання віртуальних операцій студентами-медиками.
- Інтеграція технологій та лабораторій віртуальної реальності в офлайн класи.
- AI (штучний інтелект) для персоналізації освіти;
- Гейміфікація освіти.
Тобто, EdTech не обмежується виключно переходом освіти в онлайн площину, а навпаки, охоплює інструменти для залучення технології в освіту офлайн для підвищення її якості.
Так, доступні види EdTech проектів, якими користуються в Україні, не є дистанційним навчанням в розумінні існуючого законодавства. Освітні маркетплейси надають в більшій мірі інформаційні послуги, коли платформи посередницьких послуг між надавачем освітніх послуг та споживачем надають інструменти для оптимізації процесу освітньої діяльності, в тому числі й дистанційної.
Беручі до уваги, що EdTech охоплює різного роду проекти, неможливо уніфікувати всі правові аспекти їх реалізації, але загалом, можна визначити наступні правові питання, що виникають при реалізації EdTech проектів у всьому світі.
1) Захист та безпека приватних даних
Треба брати до уваги, що більшість EdTech проектів мають на меті охоплення великої кількості країн, тому механізм обробки персональних даних EdTech проекту має відповідати існуючому законодавству у сфері захисту персональних даних, а саме GDPR (General Data Protection Act) в Європейському Союзі, CCPA (California Consumer Privacy Act) в штаті Каліфорнія в США та COPPA (Children’s Online Privacy Protection Act) в США, враховуючи що великий відсоток споживачів послуг EdTech проектів є діти.
Зокрема, у вступній частині GDPR визначено, що «діти потребують особливого захисту в питанні персональних даних, оскільки вони можуть бути менш обізнаними про відповідні ризики, наслідки та гарантії, а також про свої права щодо опрацювання персональних даних. Такий особливий захист повинен, зокрема, застосовуватися до використання персональних даних дітей для цілей маркетингу або створення профілів особистості чи користувача та збирання персональних даних щодо дітей під час користування послугами, що пропонують безпосередньо дитині».
В квітні 2020 року Федеральна торгова комісія США випустила роз’яснення щодо COPPA для операторів освітніх технологій (EdTech), що використовуються як в шкільних установах, так і для віртуального навчання.
Федеральна торгова комісія підкреслює, що, хоча COPPA зазвичай вимагає щоб компанії, які збирають особисту інформацію в Інтернеті від дітей, які не досягли 13 років, повідомляли про свої практики збору та використання даних та отримували перевірену батьківську згоду, в контексті освіти та за певних умов, школи можуть давати згоду від імені батьків для збору особистої інформації учнів. Так, інформація повинна використовуватися для дозволених шкільних навчальних цілей та без інших комерційних цілей.
Наприклад, популярна платформа Zoom стала важливим надавачем посередницьких послуг в освітній сфері, та отримала нагороду Cool Tool Winner на премії The EdTech Awards 2019. В той же час, у березні 2020 року, на YouTube і Vimeo потрапили відео з робочих конференцій, проведених за допомогою платформи, де також в загальному доступі виявилися заняття в школах.
Також, не зважаючи на заборону використання особистої інформації в Інтернеті від дітей даних для комерційних цілей, в політиці конфіденційності Zoom прямо вказано, що рекламні партнери (наприклад, Google Ads та Google Analytics) сервісу автоматично збирають «деяку інформацію» про користувачів, коли вони використовують продукти компанії. І не конкретизується, що це за інформація.
Згідно ст.11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Згідно ст. 2 цього ж Закону згода суб’єкта персональних даних – добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про її надання.
Відповідно до визначення, персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно ч.3 ст. 10 Закону «Про захист персональних даних» використання персональних даних працівниками суб’єктів відносин, пов’язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов’язків. Ці працівники зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків. Таке зобов’язання чинне після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.
Щодо українського законодавства, то у статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що забороняється розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може спричинити їй шкоду, без згоди законного представника дитини.
Big Data, що акумулюється компаніями EdTech надає їм можливість створювати інноваційні технологічні рішення для освітніх питань, однак такий збір даних становить значні ризики щодо конфіденційності користувачів, включаючи сильно сконцентровану агрегацію даних, ризик витіку даних через їх неналежну обробку та зберігання, недостатню прозорість та зв’язок щодо умов, незрозумілі протоколи безпеки та недостатню політику щодо архівації даних.
Результати дослідження громадської організації Common Sense Media від 2019 року показали, що у EdTech проектів широко поширена відсутність прозорості та часто існує непослідовна та незрозуміла практика щодо персональних даних в навчальних програмах та інших послугах, спрямованих на дітей та студентів.
Таким чином, EdTech проектам необхідно звертати увагу на:
- формулювання зрозумілої та такої, що відповідає чинному законодавству у різних країнах, де доступна платформа EdTech проекту, політики конфіденційності (беручі до уваги права користувачів молодше 18 років);
- створення належних юридичних та технологічних інструментів для збереження та обробки персональних даних під час надання відповідних послуг, а також забезпечення прозорої процедури їх знищення у відповідності до належного законодавства.
2) Інтелектуальна власність
Інтелектуальна власність є важливим питанням для всіх моделей EdTech проектів. В першу чергу, EdTech проект як і кожна компанія, яка надає відповідні послуги має захистити свій бренд – позначення, за яким послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Так, наприклад знак для товарів та послуг «edX», що належить відповідній освітній платформі, зареєстрований на території більше ніж 40 країн світу. Вибір юрисдикції реєстрації торговельної марки залежить від країн, на території яких компанія планує активно функціонувати, чи залучати користувачів.
Щодо діяльності освітніх маркетплейсів, інтелектуальна власність є також ключовим активом, а її оптимальний захист і експлуатація є важливим для функціонування компанії. Важливим є належне структурування своєї діяльності та наявності чіткого ланцюжка прав інтелектуальної власності в залежності від правових відносин з авторами відповідних лекцій та курсів, опублікованих на таких маркетплейсах.
Що стосується EdTech проектів, з залученням AR, VR, AI, можна виділити два основні питання:
1) захист виключних прав EdTech проекту, який створив новітню технологію;
2) мінімізація ризиків порушення прав інтелектуальної власності третіх осіб.
Щодо захисту виключних прав EdTech проекту на відповідну технологію, все має бути оцінене case-by-case, для вибору найбільш вдалого інструменту захисту залежно від юрисдикції (винахід, корисна модель, промисловий зразок або захист авторським правом).
Щодо мінімізації ризиків порушення прав інтелектуальної власності третіх осіб, у галузі AR та VR права інтелектуальної власності, можна виділити наступне.
Відповідно до чинного законодавства, використання матеріалів, захищених авторським правом, таких як фотографії, текст, відео та музика, вимагають дозволу власника авторських прав.
Можливість використання об’єктів, що захищаються авторським правом без дозволу автора з навчальною метою обмежена.
Якщо, наприклад, в США поняття добросовісного використання (faire use) є розгалуженим та передбачає собою тест на відповідність вимогам добросовісного використання без дозволу автора, що сформулювався судовою практикою, то стаття 23 Закону України «Про авторське право та суміжні права», передбачає, що допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті.
Враховуючи, що AR та VR передбачає доповнену або віртуальну реальність, повноцінну адаптацію реальності з метою занурення, важко визначити який обсяг відтворення уривків відповідає навчальній меті і постане питання отримання дозволу правовласника для включення відповідних об’єктів у AR та VR.
Визначені правові аспекти EdTech проектів не є вичерпними та надають лише загальний огляд юридичних питань, які можуть виникати при реалізації таких проектів. Варто також звертати увагу на корпоративне структурування компанії, податкові питання, комлайнс з регулюванням освітнього законодавства кожної країни.
Зі зростанням ринку EdTech будуть виникати нові правові аспекти функціонування таких проектів та їх супровіду.
Анастасія Єфіменко, юристка Crane IP Law Firm, для Ліга:Закон (№24, 2 липня 2020)
Більш детально проконсультуватися щодо правового регулювання діяльності EdTech проектів в Україні та світі, можливо у фахівців Crane IP Law Firm: info@craneip.com, (044) 3 55555 7.