30 вересня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 344/1415/22 залишив без задоволення касаційну скаргу автора, який оскаржував присудження йому меншої компенсації за порушення майнових авторських прав, ніж він вимагав.
Позивач опублікував у Facebook та на платформі Dribbble власноруч створене графічне зображення під своїм псевдонімом. Згодом він виявив цей малюнок на сувенірних магнітах, які продавалися в магазині підприємства-відповідача. Авторство на товарі зазначене не було, а ціна одного магніту становила 25 грн. Підприємство не задовольнило досудову претензію автора, тому той звернувся до суду з вимогою стягнути 65 000 грн (прибл. 1 426 доларів США) компенсації, що дорівнювало десяти мінімальним заробітним платам, і зобов’язати відповідача вчинити певні дії.
Суди попередніх інстанцій задовольнили позов частково. Вони стягнули з підприємства 6 000 грн (прибл. 132 долари США) компенсації та зобов’язали його опублікувати на своєму сайті відомості про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення. У касаційній скарзі представник автора стверджував, що суди визначили суму формально, не обґрунтували її та не врахували умисний характер порушення, його тривалість і комерційне використання зображення.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та звернув увагу на зміну правил розрахунку компенсації. Позивач виявив порушення у травні 2021 року, однак розрахував компенсацію за старою редакцією Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XII, яка діяла до 22 липня 2018 року і дозволяла стягувати від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. З 22 липня 2018 року Законом № 2415-VIII пункт «г» частини другої статті 52 Закону № 3792-XII було змінено, і компенсація більше не пов’язується з розміром мінімальної заробітної плати.
Суд також роз’яснив, як визначати конкретну суму компенсації, що виплачується замість відшкодування збитків або стягнення доходу. У встановлених законом межах суд зобов’язаний враховувати обсяг порушення та (або) наміри відповідача. Верховний Суд виокремив обставини, які слід оцінювати під час обчислення адекватної суми: характер порушення, тобто факт і вид порушення майнових прав; масштаб, зокрема тривалість, обсяг (одноразове чи багаторазове використання) та кількість потерпілих; фінансові чинники, а саме орієнтовний розмір шкоди від кожного використання та дохід, отриманий порушником; наміри відповідача; а також можливість і зусилля, необхідні для відновлення попереднього становища.
Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження заявленого розміру компенсації, а також доказів умислу відповідача, Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Постанова має практичне значення для правовласників. Навіть у разі доведення факту порушення розмір компенсації не є фіксованим і залежить від доказів, наданих позивачем. Тому, звертаючись до суду, автори та власники прав повинні документувати обсяг використання твору, тривалість порушення, дохід порушника та обставини, що свідчать про його умисел.