Верховний Суд України уточнив правові умови дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку у зв’язку з її невикористанням. Відповідні висновки викладено в постанові від 6 травня 2026 року у справі № 757/39111/24, яка стосувалася комбінованої торговельної марки, зареєстрованої для послуг 35 та 45 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.
Позивач вимагав достроково припинити дію свідоцтва, посилаючись на те, що торговельна марка не використовувалася в Україні понад п’ять років поспіль. Наявність раніше зареєстрованої марки також створювала перешкоди для реєстрації кількох торговельних марок, заявки на які подав позивач. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, а Верховний Суд України залишив касаційну скаргу власника свідоцтва без задоволення.
Верховний Суд України підтвердив, що дія свідоцтва може бути достроково припинена, якщо торговельна марка без поважних причин безперервно не використовувалася в Україні протягом п’яти років. Перебіг цього строку починається з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або, щодо міжнародної реєстрації, з дати надання їй правової охорони в Україні. Зміна власника торговельної марки або передання іншій особі права на її використання не призводить до початку нового п’ятирічного строку.
Обов’язок довести фактичне використання торговельної марки або наявність поважних причин її невикористання покладається на власника свідоцтва. Подані докази мають підтверджувати реальне використання марки саме щодо тих товарів або послуг, для яких її зареєстровано. Формальні чи підготовчі дії, які не свідчать про фактичне комерційне пропонування відповідних товарів або послуг, не є достатніми.
Докази фактичного використання торговельної марки
Суд наголосив, що сама по собі реєстрація доменного імені не підтверджує використання торговельної марки. Власник повинен довести, що відповідний вебсайт реально функціонував, через нього пропонувалися або надавалися охоронювані товари чи послуги, а торговельна марка використовувалася у зв’язку з такою комерційною діяльністю.
Комерційні пропозиції, листування та документи пов’язаних компаній також були визнані недостатніми, оскільки вони не підтверджували фактичного надання зареєстрованих послуг під спірною торговельною маркою. Документи, що стосуються діяльності інших юридичних осіб, мають чітко засвідчувати використання ними марки з дозволу її власника та саме щодо відповідних товарів або послуг.
Верховний Суд України також роз’яснив, що воєнні дії, окупація та інші форс-мажорні обставини можуть бути поважними причинами невикористання торговельної марки. Водночас такі обставини не звільняють власника від необхідності обґрунтувати неможливість її використання. Загального підтвердження наявності форс-мажору недостатньо без доведення прямого причинно-наслідкового зв’язку між відповідними обставинами та неможливістю використовувати конкретну торговельну марку.
Постанова підкреслює важливість систематичного зберігання доказів використання торговельної марки, зокрема договорів, рахунків, рекламних матеріалів, відомостей про роботу вебсайтів, ділового листування та документів, що підтверджують фактичне постачання товарів або надання послуг. Такі матеріали можуть мати вирішальне значення у справах про дострокове припинення правової охорони торговельної марки через її невикористання.