Верховний Суд України розглянув спір щодо визнання недійсним патенту на корисну модель та уточнив вимоги, яких повинен дотриматися позивач для одержання судового захисту в патентних спорах. Постанову ухвалено 30 червня 2026 року у справі № 947/27630/23.
Позивач вимагав визнати недійсним раніше виданий патент на корисну модель та внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи і корисні моделі. Він стверджував, що спірна корисна модель не відповідає умові патентоздатності «новизна», та посилався на висновки експертів, матеріали патентної експертизи й листи українського патентного відомства.
Позивач також був співвласником патенту на іншу корисну модель, зареєстрованого у 2019 році. За його твердженням, власники раніше виданого патенту вважали, що пізніша корисна модель відтворює їхнє технічне рішення. Суд першої інстанції задовольнив позов і визнав попередній патент недійсним. Проте апеляційний суд скасував це рішення, оскільки позивач не довів порушення належного йому права або охоронюваного законом інтересу.
Верховний Суд України погодився з висновками апеляційного суду та залишив його постанову без змін. Суд наголосив, що завданням цивільного судочинства є захист прав та інтересів, які фактично порушені, не визнані або оспорені. Отже, особа, яка звертається до суду, повинна визначити конкретне право чи законний інтерес, порушений відповідачем, і пояснити, як існування спірного патенту впливає на її правове або економічне становище.
Умови оскарження чинності патенту
Суд зазначив, що загального твердження про невідповідність корисної моделі встановленим умовам патентоздатності недостатньо для задоволення позову. Позивач повинен довести наявність особистого та безпосереднього інтересу у визнанні патенту недійсним. Саме по собі співволодіння пізніше виданим патентом не підтверджує порушення прав позивача власниками раніше зареєстрованої корисної моделі.
Наявність кримінального провадження щодо ймовірного незаконного використання корисної моделі також не була визнана достатнім обґрунтуванням цивільного позову. Верховний Суд України звернув увагу на те, що у цивільному та кримінальному судочинстві застосовуються різні стандарти доказування та досліджуються різні юридично значущі обставини. Цивільний процес не повинен використовуватися виключно для встановлення фактів, які сторона планує використати для захисту від кримінального переслідування.
Посилання позивача на експертні висновки щодо ймовірної відсутності новизни не усунули головного недоліку позову – недоведеності порушення його права або охоронюваного законом інтересу. Оскільки основну умову надання судового захисту не було виконано, спірний патент залишився чинним, незважаючи на наведені аргументи щодо його відповідності вимозі новизни.
Постанова підтверджує, що особа, яка оскаржує чинність патенту, повинна обґрунтувати два окремі елементи: наявність недоліків, які можуть бути підставою для визнання патенту недійсним, і конкретний негативний вплив цього патенту на власні права або законні інтереси позивача. Самих лише доказів можливої невідповідності об’єкта умовам патентоздатності може бути недостатньо за відсутності належного правового інтересу у зверненні до суду.